Мищенко згадує, що серед слов'янського населення моментально з'явилася версія, що як тільки злочинця підлатають, ріднячи відвезе його подалі від закону. Друзі, знайомі й навіть знайомі знайомих загиблого Бондаренко хотіли цьому перешкодити. "Якщо вже ментов, тобто своїх, убивають, і міліція на це раптом закриє очі, який тоді закон і справедливість?" обурюється Мищенко.

Він упевнений, що вбивство не проста бытовуха, адже вірмени в кафі прийшли вже з ножами. Коли Мищенко приїхав до лікарні, біля її входу бушувала розлютована юрба. Один зі спортсменів Андрій Манухов встиг забігти додому, схопити мисливську рушницю, з якого він і стріляв у повітря. Під руку слов'янам попаслися біля п'яти машин, що належать вірменській діаспорі за свою "національну приналежність" вони поплатилися вибитими стеклами й погнутими боками.

"Мою блакитну шістку розгромили, а мене побили. 12 чоловік били, а міліція стояла й просто дивилася", розповідає Кореспондентові про події тієї ночі Арсен, 20-літній місцевий вірмен із червоним набряклим оком і слідами недавнього розсічення брови. Він троюрідний брат того самого Фтояна й приїхав до лікарні теж по дзвінку друзів. Багато вірменів, бачачи такий поворот подій, стали в поспіху їхати в сусідні міста Запоріжжя й Нікополь. "Деякі в лісопосадці ховалися. Там ночували", розповідає 42-літня Тамара Саакян, мати Арсена.

Бунт змогла погасити міліція. Її спецотряды патрулювали Марганець, стежачи за тим, щоб на його вулицях не збиралися більші групи городян. Навколо лікарні поставили цілодобове вбрання, до палат, де лежали потерпілі, приставили правоохранителей. Фтояну звинуватили в здійсненні злочину по ст. 115 ч. 1 Кримінального кодексу навмисне вбивство й через пару днів перевели в слідчий ізолятор Дніпропетровська, розповідає Шевченко.

Учасники бійок по факті хуліганства також поспілкувалися із правоохранителями. Серед цивільного населення страсті не затихли. Чергову хвилю обурення вже після бійки у дворі лікарні в Марганці викликав сюжет на одному із центральних телеканалів країни. "Там розповідали, що українці відкрили полювання на вірменів, палять їхнього будинку, ларьки, магазини, виживають людей з міста, комендантська година ввели. А такого й у спомині не було", говорить 22-літня Вікторія, подруга сержанта Бондаренко.

Одягнена в усі чорне, з букетом білих роз вона в черговий раз прийшла на цвинтар на могилу до друга. Саме після трансляції тілі сюжету жителі вийшли на мітинг, вимагаючи в місцевої влади й міліції пояснити ситуацію, підтверджують слова дівчини представники правоохоронних органів. Мерія розглянула в подібних діях активістів Марганцю політичне замовлення через рік вибори міського голови й опонентам вигідно розпалювати міжетнічні скандали, заявляє за мера Леонід Рослевич.